Зустрілися випускники колишнього
Полтавського вищого зенітно-ракетного
командного училища

Тетяна Галям, «Вечірня Полтава», 21.07.2010

Минулої суботи у Полтаві біля пам'ятника Слави відбулася зустріч випускників 1985 та 1970 років легендарного Полтавського вищого зенітно-ракетного командного Червонопрапорного училища ім. генерала армії М. Ватутіна. Отримавши дипломи сорок та двадцять п'ять років тому, молоді лейтенанти роз'їхалися зі знаменитого колись навчального закладу на службу до країн колишнього Радянського Союзу та зарубіжжя. Минулого тижня вони з трепетом з'їхалися до нашого міста, щоб відзначити ювілейні дати завершення навчання в рідному училищі, згадати юність, зустрітися з однокурсниками і наставниками.

— У нас радісна й відповідальна подія. Двадцять п'ять років тому ми залишили стіни училища, яке дало нам путівку в життя, — говорить Юрій Стеценко. — Тут ми стали дорослими чоловіками. Маючи за плечима знання і впевненість, ми без побоювань їхали служити на Далекий Схід, до Німеччини, Польщі чи Забайкалля.

— Я живу в Санкт-Петербурзі. Спілкування з однокурсниками і полтавське повітря додає сил і наснаги. Тому, приїжджаючи до Полтави до батьків, завжди зустрічаюся з одногрупниками, — додає гвардії майор російської армії Микола Ніколаєнко.

— Двадцять п'ять років минули як один день. Ми й досі пам'ятаємо мудрі слова наших викладачів, які допомагають нам у житті. Навіть підготували до ювілейної зустрічі спеціальне видання. Також виготовили всім на згадку ювілейні футболки, — говорить Володимир Запара.

— Для мене велика радість, що чотирирічна праця, вкладена у навчання курсантів 1985 року випуску, дала плоди. Офіцери досягли високих успіхів у військовій службі. Деякі служать у збройних силах Росії та Білорусі, — говорить колишній начальник Полтавського вищого зенітно-ракетного командного Червонопрапорного училища ім. генерала армії М. Ватутіна, генерал-майор Володимир Старун, котрий очолював заклад з 1983 по 1990 роки.

— Наші випускники стали хорошими офіцерами військ протиповітряної оборони Сухопутних військ. Про них добрим словом згадує весь педагогічний колектив училища. Також хотілося б відзначити випускника 1985 року Андрія Хохлова, котрий доклав багато зусиль для організації зустрічі.

Випускники 1970 року зустрілися вперше за сорок років.

— Нас зібралося майже сорок осіб, всі мають звання полковників і генералів, — наголошує Володимир Шехавцов.

Єдине, що затьмарило радісні моменти зустрічі випускників, — нинішній вигляд головного корпусу рідного військового училища. Усі колишні випускники і колишній начальник генерал-майор Володимир Старун одностайно заявили, що замість того, щоб пройтися коридорами легендарного училища, доводиться з болем споглядати майже руїни закладу. Прикро, що пам'ятник архітектури національного значення в самому серці Полтави залишається занедбаним і продовжує руйнуватися.