Официальный сайт 3 дивизиона ПВЗРККУ - 1987 г.в.

Зенітне ракетне: зустріч із минулим

kotelva — Thu, 20 Oct 2011 13:22:42 GMT

Пам’ять Полтавське вище зенітне ракетне командне червонопрапорне училище імені генерала армі ї М.Ф. Ватутіна називали надійною кузнею офіцерських кадрів. Курсанти проходили там різнобічну підготовку до офіцерської служби.
З нагоди 70-річчя від часу заснування училища колишні вихованці закладу з’їхалися до Полтави з різних міст і країн. Урочистості, присвячені знаменній даті вже розформованого училища, традиції якого продовжують військові виші Харкова і Смоленська, відбулися в Палаці дозвілля «Листопад». Випускників, викладачів, їхні родини, гостей свята привітав колишній начальник ПВЗРКЧУ генерал-майор Володимир Старун.
Чималий кіноконцертний зал був повністю заповнений колишніми курсантами, які прибули з різних міст України, Білорусі, Молдови, Російської Федерації. Випускник училища генерал-майор Валерій Новосьолов зазначив, що нинішнє свято оповите смутком, бо училище – розформоване, і тепер колишні курсанти не можуть провести урочистості в стінах альма-матер. Приміщення Кадетського корпусу, де раніше розміщувалося артучилище, руйнується. Його подальшу долю досі вирішують. 17 із 43 календарних років служби Валерій Новосьолов обіймає посаду начальника Військ протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗСУ.
Всім, чого досягнув, завдячує рідному училищу. – Зенітне ракетне зробило з нас справжніх військових, – говорить він. Валерій Володимирович від імені командування Військ протиповітряної оборони Сухопутних військ привітав усіх присутніх із 70-річчям від часу заснування училища, зачитав вітання від Міністерства оборони, Генерального штабу Головнокомандувача Збройними силами України.
З привітаннями також виступили керівник делегації Академії протиповітряної оборони Росії полковник Олександр Давидов, генерал-майор Володимир Баштанников – від випуск-ників артучилища, які служать у Збройних силах Білорусі, начальник управління СБУ Києва контр-адмірал Юрій Парамонов, також випускник училища. Від обласної ради та голови обласної державної адміністрації Олександра Удовіченка привітання всім, хто прибув на зустріч випускників, передав перший заступник голови ОДА Віктор Животенко. Перші сторінки в історію артилерійського училища були вписані кров’ю курсантів і командирів у суворі роки Великої Вітчизняної війни. Близько двох тисяч юнаків потрапило тоді на передову лінію вогню. У березні 1942 року навчальний заклад був удостоєний ордена Бойового Червоного Прапора.
Тих фронтовиків, а також начальників Полтавського вищого зенітного ракетного командного червонопрапорного училища, яких уже немає серед живих, учасники зустрічі пом’янули хвилиною мовчання. Училище випустило більше 17 тисяч офіцерів, серед яких – 10 Героїв Радянського Союзу. Є й Герой Росії – випускник 1985 року Віктор Трохименко. Багато випускників займають високі посади в арміях різних країн. Чимало колишніх курсантів ПВЗРКЧУ і в мирний дл я громадян Радянського Союзу час воювали – в Афганістані, в інших гарячих точках планети. ...Роки летять, міняються держави, люди, ідеології.
Але пам’ять не старіє. Для випускників військового училища приїзд до Полтави став зустріччю із молодістю, з містом, яке, як і альма-матер, залишилося в серцях назавжди. Для гостей співали і танцювали кращі дитячі й молодіжні творчі колективи Полтави. Музичний фон свята від самого початку урочистостей створював муніципальний духовий оркестр «Полтава», художнім керівником і диригентом якого є заслужений артист України, теж випускник цього училища, Едуард Головашич. Після урочистостей гості мали нагоду вклонитися могилам колишніх наставників, чий земний шлях закінчився, та ознайомитися з сучасною Полтавою.

Валерий Юрьевич Примост

kotelva — Tue, 23 Nov 2010 08:23:44 GMT

         Валерий Юрьевич Примост, автор "730 дней в сапогах", "Жидяра", "Штабная сука", "Мы - лоси", "Приднестровский беспредел" и "Люди Джафара".
      Срочную военнуюслужбу проходил в середине восьмидесятых в Забайкальском военном округе, о чём и повествуют первые четыре повести. "Приднестровский беспредел" - это собственно продолжение "Жидяры".
      "Люди Джафара" - апокрифическая исповедь курсанта ПВВЗРКУ Юрия Кондырева, который училище не закончил, офицерские погоны не получил, был исключён с 4 курса и в финале книги шагнул к краю платформы на Полтавском вокзале.
        События повести происходят в "джафаровском" дивизионе в 1984-1988 годах. Имена героев повести совпадают с именами реальных людей того времени, служивших и учившихся в ПВВЗРКУ.
         И именно эти люди могут дать обьективную оценку этой повести Примоста...

Зенитный артиллерийский комплекс С-60

kotelva — Wed, 28 Jul 2010 11:35:51 GMT

Зенитный артиллерийский комплекс С-60

Предназначен для уничтожения средств воздушного нападения на предельно малых, малых и средних высотах. Он может применяться для борьбы с наземными и надводными целями.

В состав комплекса входят боевые средства, средства боевого обеспечения и технические средства.

В состав боевых средств входят:

- 57-мм автоматическая зенитная пушка (АЗП) С-60;

- унитарные выстрелы (патроны) УОР-281У, УОР-281, УБР-281У, УБР-281, УБР-281СП.

К средствам боевого обеспечения относятся:

- радиолокационно-приборный (радиоприборный) комплекс СОН-ПУАЗО (СОН-9(9А) и ПУАЗО-6-60);

- станция питания орудий (СПО-30);

- центральный распределительный ящик с комплектом электрических кабелей;

- радиолокационно-приборный комплекс РПК-1 "Ваза" (взамен СОН и ПУАЗО);

- труба зенитная командира (ТЗК).

Технические средства включают:

- средства тяги (автомобили типа УРАЛ-375);

- ремонтную мастерскую типа МРТС или КРАС-1Р;

- комплект полковой мастерской ПМ-2-70;

- подвижную артиллерийскую ремонтную мастерскую РАРМ-1.

Основой ЗАК является принятая на вооружение в 1950 году 57-мм АЗП С-60, которая стала первой отечественной полевой зенитной пушкой с дистанционным наведением силовыми следящими приводами, ра-ботающими от ПУАЗО, который в свою очередь управлялся от СОН.

Станция орудийной наводки СОН-9(9А) предназначена для обнаружения, автоматического сопровождения и непрерывного опреде-ления трех координат цели и их передачи на ПУАЗО. Передача данных от СОН к ПУАЗО и их отработка осуществлялась с помощью электрических синхронных передач и следящих систем прибора. ПУАЗО-6-60 - полностью автоматизированный прибор, в котором задача встречи снаряда с целью решалась на электромеханических элементах. Он состоял из решающего прибора, стереодальномера Д-49 и источника питания.

Начиная с 1961 года, взамен РПК СОН-ПУАЗО на вооружение поступал радиоприборный комплекс РПК "Ваза-1". РПК собран на одном автомобильном шасси с собственным источником электропитания. В отличии от РПК СОН-ПУАЗО в РЛС РПК "Ваза-1" реализованы специальные меры помехозащиты, счетно-решающий прибор собран по электромеханической схеме, обеспечивающей стрельбу по самолету, вы-полняющему маневр курсом. В состав РПК вводится телевизионно-оптический визир (ТОВ), обеспечивающий выполнение задач стрельбы при ручном (при выключенной или неисправной РЛС) и полуавтоматическом сопровождение цели по угловым координатам с помощью ТОВ. В РПК "Ваза-1" реализована возможность наведения антенны РЛС в направлении на цель от оптического прибора (ТЗК) ("ЦУ-оптика") или от СРЦ вышестоящего КП при помощи КПЦ АСУ "Краб" ("ЦУ-CPЦ").

На базе технических решений, реализованных в РПК "Ваза-1", в 1980 году был создан комплекс радиолокационного контроля стрельб (КРЛКС), предназначенный для оценки результатов стрельбы зенитной артиллерии с зеркальным отворотом.

Основным тактическим подразделением ЗАК С-60 является батарея. Обычно батарея состоит из отделения управления, радиолокационного (приборно-радиолокационного) взвода, двух огневых взводов (по три орудийных расчета). Батарея, как правило, используется в составе полка (четыре или шесть батарей) или дивизиона. Помимо зенитных артиллерийских батарей в состав зенитного артиллерийского полка входят батарея управления и радиолокационной разведки, ремонтная рота, рота материально-технического обеспечения и другие подразделения. Зенитные артиллерийские полки могут входить в состав мотострелковых (танковых) дивизий или армий, зенитные артиллерийские дивизионы обычно являются средством ПВО мотострелковых (танковых) бригад или входят в бригады ПВО резерва. Командный пункт полка организуется на базе автоматизированной системы управления К-1 "Краб" или на базе КШМ с использованием планшетной схемы управления огнем. Радиолокационная разведка на КП полка обычно организуется РЛС П-15(19), "Каста-2Е1, П-12(18).

Благодаря своим высоким характеристикам ЗАК С-60 продолжает находиться на вооружении ВС РФ и армий более чем 20 стран мира.

Одним из возможных направлений модернизации ЗАК С-60 является создание зенитного ракетно-пушечного комплекса на базе боевой машины ЗРК "Оса-АКМ" и 57-мм АЗП в ЗРПК "Оса-С-60". БМ ЗРК "Оса-АКМ" образует ракетный канал и выполняет функции РПК для АЗП.

Основные характеристики:

Дальность обнаружения цели, км:
СОН-9	40
РПК "Ваза-1"	55
прицелом АЗП	7
Дальность автосопровождения цели, км:
СОН-9	25
РПК"Ваза-1"	40
Калибр АЗП, мм	57
Зона обстрела, км:
по дальности	6
по высоте	4
Максимальная скорость обстреливаемой цели, м/с	450
Скорострельность, выстр./мин.	120
Начальная скорость снаряда, м/с	1000
Масса выстрела, кг	6,3
Масса снаряда, кг	2,8
Количество выстрелов в кассете, шт.	5
Вероятность поражения цели за стрельбу с РПК	0,1-0,15
Время реакции, с	30-40
Время занятия (оставления) огневой позиции, мин.	12-14 (7-9)
Скорость передвижения, км/ч	до 50
Масса, т:
СОН-9	6
РПК "Ваза-1"	13,6
АЗП	4,8